Степанецька громада
Канівський район, Черкаська область

День пам’яті жертв Голодомору

З давніх-давен хліб на столі вважався признаком достатку та благополуччя. Але, нажаль, Україна зазнала таких часів, коли, навіть крихта хліба була на вагу золота. Це були ті страшні роки голодомору, безжального геноциду,чорної, безкровної війни, які назавжди залишаться незагоєною раною на серці нашої неньки України.

 

Із тридцять третім голим роком,

Голодно - голим та німим.

Та тричі пухлим. Хай би з ним

Поїли б кору і комору.

Траву і шкуру, цвіль і міль,

Та мерли б жовті, як з похміль,

Без трун понесені із двору.

Страшні цифри про загиблих під час голоду в 1932 і 1933-му і через роки шокують.

         В пікові місяці Голодомору кожну хвилину в Україні вмирали 24 людини, щогодини – 1 тисяча 440, щодоби – 34 тисячі 560. Таким чином загинули 4,5 мільйона українців.

Не переймаючись про власних громадян, влада налагоджувала стосунки з країнами "соцтабору", поставляючи їм хліб. Величезними обсягами зерно вивозилося в Чехословаччину, Польщу, Румунію. А в цей час виснажені голодом українці шукали в полях мерзлі овочі, які могли залишитися після збору врожаю, їли гризунів, собак, кішок, вмирали від дистрофії і тифу. 

25 листопада - час вшанувати загиблих в Україні в ті страшні роки і запалити свічку за всіх, хто дізнався, що таке справжній голод.

                                                        

 

 

 



« повернутися до списку новин