ПАМ'ЯТЬ ПРО ГЕРОЇВ ЖИВЕ ВІЧНО
З Україною пов’язані основні події найстрашнішого в історії людства воєнного протистояння. Саме тут вирішувалася подальша доля війни в Європі, доля Перемоги. На території України в руїни і згарища перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл – скільки горя, мук, крові та людських жертв за цими цифрами.
Цими днями, в період від 30 січня по 10 лютого 75 років тому, села Степанецької громади були остаточно звільнені від фашистських загарбників. Ветерани Другої світової війни, працівники фронту і тилу, вдови та діти війни, які були свідками тих подій зі сльозами на очах згадують ці дні.
Це не можливо забути. Пам’ять про цей подвиг ми маємо берегти та передавати нашим дітям і онукам. Селами нашої громади проходять урочистості із покладанням квітів до солдатських могил, пам’ятників і обелісків та вшануванням пам’яті всіх тих, хто боронив Батьківщину від страшного ворога, хто відвойовував українські землі, жертвуючи своєю кров’ю і життям заради майбутнього.
На базі Мартинівського НВК 1 лютого в актовому залі теж відбувся такий захід
вшанування героїв-земляків та тематична, літературна виставка. Діти із сусідніх старостинських округів, зокрема із Беркозівської гімназії, теж були присутніми на цій зустрічі.
Із привітальним словом до гостей та жителів села Мартинівка звернулася Алла Василівна Бусля – виконуюча обов’язки старости.
Також до слова були запрошені почесні гості: заступник сільського голови з гуманітарних питань Юлія Вікторівна Мітакі,
голова Канівської ради ветеранів Віктор Дмитрович Дорошенко,
голова міської районної організації товариства сприяння оборони України Олександр Іванович Бузницький,
голова ветеранської ради Мартинівського старостинського округу Віктор Кирилович Прокопов, керівник військово-патріотичного клубу Віктор Миколайович Тригуб,
директор музею ветеранів Володимир Олексійович Балан. Потім гості розповіли всім присутнім історичні факти визволення земель Канівщини, в тому числі і села Мартинівка.
Цікаві розповіді проклали паралелі між минулим і теперішнім,
зблизили два покоління – сивочолих та зовсім юних.
В дитячих очах світилася гордість за своїх земляків, за тих, хто кував перемогу, хто став для нас символом стійкості й оптимізму.
Звучало багато теплих слів, згадали фронтові пісні,
які були написані в ті часи, тим безстрашним поколінням,
лунали сердечні вітання із 75-ю річницею визволення рідного краю від фашистських загарбників.
Після урочистої частини гості разом із учнями
поклали квіти до пам’ятника землякам,
загиблим в роки Другої Світової війни
та до братської могили в селі Мартинівка,
також до братської могили дружин та дітей партизанів,
розстріляних фашистами в селі Дарівка.
Ми всі повинні пам’ятати, на якій героїчній землі ми живемо.
Хай сила цієї землі допомагає долати труднощі, яких сьогодні, на жаль, багато у нашій державі.
Та наш народ сильний духом і вірний ідеалам добра і справедливості і це – назавжди!
