A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Степанецька громада
Черкаська область, Канівський район

Чому ОТГ – це не в мінус? Пояснюємо на досвіді черкаських громад

Дата: 25.05.2019 07:23
Кількість переглядів: 97

Вже 30 червня у 5 об’єднаних територіальних громадах області відбудуться вибори. Голів ОТГ та депутатів обиратимуть у Драбівській, Баштечківській та Виноградській. Депутатів дообиратимуть у Ротмістрівській та Паланській ОТГ.

За 4 роки реформи децентралізації на території Черкаської області вже утворилося 57 об’єднаних територіальних громад. Вони охопили 320 населених пунктів області. Та попри це ще 533 – не наважилися на об’єднання. Два райони області – Монастирищенський та Христинівський – не мають жодної. Вони, згідно із перспективним планом, мають бути об’єднані в межах районів.

Довіру реформі децентралізації висловлюють як чиновники, так і жителі територій, які стали частинами об’єднаних територіальних громад. На це вплинуло кілька факторів: зростання місцевих бюджетів, підтримка держави, розвиток інфраструктури, зростання доходів жителів ОТГ тощо.

Однак факт того, що дві третини області опираються, свідчить про низку міфів і побоювань. Серед головних, якими оперує населення: закриття ФАПів, шкіл та дитячих садочків; безперспективне “поглинання” центральними радами тих, хто об’єднався/приєднався; страх перед зміною влади.

Пояснюємо, які ризики виправдані, а які – ні.

Сталість & Гроші-обов’язки-розвиток?

НЕДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІ. Серед сільських рад, які поки продовжують жити у звичному десятками років режимі, Носачівська (Смілянський район). Вона об’єднує два села – однойменне Носачів (1240 осіб) та Ленське (260 осіб). На території працює загальноосвітня школа (близько 100 учнів), є дитячий садок (25 дітей).

Згідно з перспективним планом розвитку області, ці два села мають увійти до складу Ротмістрівської ОТГ. Однак сільський голова з 8-річним досвідом Віктор Кравченко каже: депутати не готові.

– Ми бачимо як позитивні, так і негативні аспекти реформи децентралізації. З негативу – офіційно не закріплено всі доходи громад, процес зміни законодавства відбувається повільно. Нам хотілося б більших гарантій, – говорить Віктор Кравченко. – Однак депутати нашої сільської ради сьогодні прислухаючись до населення не хочуть голосувати за добровільне приєднання. Очевидно, доведеться чекати примусового чи як буде визначено у змінах до закону.

У сільській раді кажуть: острахи пов’язані з наслідками ще радянських реформ. Колись роздержавлені колгоспи перетворилися на закинуті руїни.

Додають, пильно придивляються до сусідів. Фахівці медичної та освітньої сфер, які фінансуються коштом державних субвенцій, наголошують на ризиках втрати цього фінансування. Адже й зараз подекуди отримують його частинами. Для громади ж таке навантаження стане критичним.

У 2018-му році бюджет Носачівської сільської ради з власних доходів складав 2,4 мільйони гривень, цьогоріч очікується – 2,6. Основна частина доходів – це земельний податок та орендна плата за землю.

Серед витрат, що заплановані на 2019-ий, реалізація двох проектів з вуличного освітлення протяжністю 5,3 км, де буде встановлено 41 світильник, реконструкція даху дитячого садочка та утеплення фасаду приміщення (загальний кошторис 812 тисяч грн, частина коштів – сільський бюджет).

На часі й проведення інвентаризації земель (витрати на виготовлення відповідної технічної документації, встановлення меж, проведення нормативної грошової оцінки). Після цього сільрада стане правонаступником територій колишньої колективної власності. А це ще одне додаткове джерело надходжень до сільського бюджету, пояснює очільник.

За цей час село активно долучалося до реалізації різноманітних проектів за програмою «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Так, вдалося реконструювати систему опалення в школі, провести 100-відсоткову заміну вікон у школі, капітальний ремонт місцевого ФАПу.

За цей час село активно користувалося коштами Європейського Союзу. Так, вдалося реалізувати три проекти з реконструкції системи опалення в школі, провести 100-відсоткову заміну вікон у школі, капітальний ремонт місцевого ФАПу.

Введено в експлуатацію дев’ять ліній вуличного електроосвітлення загальною протяжністю 18,5 км, де встановлено 175 світильників. У двох населених пунктах облаштували чотири дитячих та спортивних майданчики. Та такі можливості використовує далеко не кожен населений пункт.

Віктор Кравченко переконаний, реформа децентралізації має свої плюси, вона потрібна. Але поки не всі перспективи, на його погляд, є сталими.

 ДОСВІДЧЕНИЙ ОБ’ЄДНАВЕЦЬ. У 2017 році на території області з’явилася Степанецька ОТГ. До її складу увійшло 8 сільських рад, а це 17 населених пунктів. Тут проживає 5,3 тисячі осіб.

За словами голови громади Олександра Яременка, до об’єднання загальний бюджет цих населених пунктів складав 19 мільйонів гривень. У 2018-му – вже близько 76 без субвенції, цьогоріч планується на рівні 78 мільйонів.

– Головне джерело надходження до бюджету громади – це податок на доходи фізичних осіб. Зі ста відсотків цього податку 40% відразу перераховується у державний бюджет, до решти 60%, у випадку нашої громади, застосовується механізм реверсної дотації, – розповідає голова ОТГ. – Це коли з бюджету ОТГ забирають частину коштів у державний бюджет. Минулого року наша громада повернула близько 15 мільйонів, а цьогоріч ще більше  – за планом 19,1.

Також серед джерел доходу громади – орендна плата за землю (складає 6,8% власних доходів бюджету громади), які стовідсотково йдуть в громаду, єдиний податок (6,3% власних доходів бюджету громади).

Окрім того, щорічно від держави громада отримує кошти інфраструктурної субвенції на реалізацію  інвестиційних проектів. У 2018 році це близько 3,0 мільйони гривень, які ОТГ витратила на зміцнення матеріально-технічної бази  КП “Степ-Агробуд” – придбання техніки та обладнання для ремонту доріг, сільськогосподарської техніки, яка буде використана для покращення інфраструктури території та збільшення надходжень до бюджету за рахунок реалізації сільгосппродукції.

На підприємстві працює близько 30 осіб. Основне завдання комунальників – створення комфортних умов проживання на території громади.  Окрім того, на цьому підприємстві запустили лінію з виробництва брикетів.

В громаді діє ще одне КП “Благоустрій”. Там працює аналогічна кількість осіб. Кожен населений пункт, який увійшов до громади, має одного або кількох (залежно від площі обслуговування) працівників з благоустрою.

Загалом у населених пунктах діє 4 навчальні заклади, які об’єднані навколо одного опорного закладу – КЗ «Степанецький ліцей – опорний заклад загальної освіти». Це єдина громада, що створила освітній округ. До опорної школи дітей підвозять трьома автобусами, два з яких нові – придбані у 2018 році: один - на умовах співфінансування з обласним бюджетом, а інший за кошти із бюджету ОТГ.

Окрім того, будують в громаді і новеньку амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Голова Степанецької ОТГ говорить, єдина проблема на сьогодні – це брак кваліфікованих медичних кадрів. Ані високою зарплатою, ані житлом заманити фахівця у село поки не вдалося.

– На сьогодні кошти, які надходять від головного бюджетоформуючого підприємства, що працює в с. Степанці, розподіляються рівномірно по всіх старостинських округах. Ці кошти йдуть на освіту, медицину, соціальний захист, дороги, покращення благоустрою та інші потреби.

 ЩО ЧУТИ В СТАРОСТИНСЬКИХ ОКРУГАХ. Старости округів Степанецької ОТГ в один голос кажуть: перед об’єднанням мали острах. За два роки їхня думка кардинально змінилася.

У Мартинівському старостинському окрузі проживають понад 1,5 тисячі осіб. За словами в.о. старости Алли Буслі, нині населеному пункту вдається оперативно вирішувати нагальні проблеми. Після об’єднання вдалося продовжити реалізацію тих проектів, які сільська рада не могла зробити через брак фінансування.

Зокрема, закінчено будівництво ліній вуличного освітлення на понад 50% вулиць, проведено частково ремонт дорожнього покриття, здійснена низка поточних ремонтів у приміщеннях комунальної власності (школа, амбулаторія), придбано три дитячі майданчики. До цього не було жодного.

– Саме на території  с. Мартинівка працює КП “Степ-Агробуд”. Працевлаштовано близько 30 місцевих жителів, які були безробітними або працювали далеко від своїх родин. Нині вони повертаються, і це головна перемога, – говорить староста. – Ми маємо чимало техніки у підприємстві, що дозволяє оперативно вирішувати нагальні питання. Окрім того, не виникає проблем і в зимовий період із розчищенням доріг.

Брикетами, які виготовляють на КП «Степ-Агробуд», забезпечують усі садочки, школи, амбулаторії, які працюють на території ОТГ.

– Завдяки згуртованості усіх керівників, досягаються цілі, поставлені перед ОТГ. Кожного дня, крок за кроком, громада розвивається, – додає Алла Бусля.

На іншому окрузі, до якого входять села Полствин та Малий Ржавець, проживають менше півтисячі осіб. За словами в.о. старости Полствинського округу Оксани Савенко, після об’єднання на території цих сіл вдалося вирішити питання з контейнерами для сміття, ремонтом ФАПу, поліпшення благоустрою, утримання доріг тощо.

– Коли ще функціонувала сільська рада, ми отримували мізерні кошти на екологічні питання. Їх бракувало навіть на придбання баків для сміття. Зараз ми частково вирішили це питання. Цьогоріч чекаємо на придбання додаткових контейнерів, – додає Оксана Савенко. – Також у нас з’явився робітник з благоустрою. Це дозволяє підтримувати територію сіл у належному стані.

У населеному пункті чимало грунтових доріг. Староста округу зауважує, що питання їхнього утримання в громаді вирішили придбанням грейдера.

Окрім того у громаді діє школа. У ній навчається лише 27 учнів, але попри це, в ОТГ, зважаючи на прохання батьків, не ініціювали питання закриття навчального закладу. Також працює і дитячий садочок.

– Коли ми тільки говорили про об’єднання, чимало людей насторожилися, не дуже хотіли поспішати з цими процесами, – додає староста округу. – Нині ж більшість населення задоволена першими результатами. Сусіднім селам, які не зважилися, вже з посмішкою кажуть: “Даремно”.

Черкащина: Децентралізація у цифрах

Власні доходи об’єднаних територіальних громад зростають щороку пропорційно зі збільшенням їхньої кількості. Так у 2016-му їхній розмір для 3 ОТГ складав 28,1 млн. грн., вже наступного – 117,5 млн. (для 6 громад), у 2018році доходи 26 ОТГ складали 634 мільйони гривень.

Лише за 1 квартал 2019-го,  54 об’єднані територіальні громади вже мають 322,2 млн. грн.  власних доходів.

Додамо, що минулоріч дохід ОТГ з розрахунку на одного жителя  зріз у понад два рази у порівнянні із 2016-им. Він склав майже 5 тисяч гривень.

Окрім того об’єднані територіальні громади регіону отримують фінанси від держави у вигляді інфраструктурної субвенції, на соціально-економічний розвиток, коштів ДФРР та секторальну підтримку ЄС.

Інфраструктурну субвенцію із державного бюджету ОТГ отримують на формування та покращення інфраструктури своїх територій.  Так минулоріч для 26 об’єднаних громад Черкащини спрямували  46,8 млн. грн. У 2019-му для 54 громад області – 95,6 млн. грн.

Також ОТГ отримують субвенцію на соціально-економічний розвиток. Сфера використання цих коштів досить широка:  від придбання обладнання для бібліотек і клубів, здійснення екологічних і природоохоронних заходів, до будівництва і ремонту будинків і доріг комунальної власності.

Окрім того об’єднані територіальні громади області мають змогу реалізовувати важливі для себе проекти завдяки коштам Державного фонду регіонального розвитку. Додамо, що станом на 2019-ий рік Черкаська область реалізувала або перебуває у процесі реалізації 33 проектів за рахунок співфінансування із ДФРР на загальну суму 22,4 млн. грн.

Окрім того громади мають змогу отримати фінансування від Європейського Союзу в межах Програми підтримки секторальної політики України. До уваги беруться різноманітні проекти у сферах інноваційної економіки та інвестицій, сільського розвитку, розвитку громад, розбудови інфраструктури, розвитку людського потенціалу, туризму тощо.

Минулоріч на 70 регіональних стартапів спрямували понад 600 мільйонів гривень. Один із них – черкаський.

У 2018-му ОТГ Черкащини реалізували 176 проектів за рахунок субвенцій та секторальної підтримки у розмірі 91,6 млн. грн.

Зокрема, за рахунок субвенції на формування інфраструктури було спрямовано 46,8 млн. грн. на 97 проектівУ 2019 році проектом розпорядження КМУ передбачено субвенцію на ці потреби у сумі 95,6 млн. грн.

За словами директора департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Романа Карманніка, готовність приєднатися до вже створених ОТГ виявила низка сільських рад: Валявська (Городищенський район) до Карашинської ОТГ, Голов’ятинська та Залевківська сільради (Смілянський район) до Степанківської ОТГ, Синицька (Христинівський район) – до Паланської ОТГ.

З посилання на сайт 18000


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь