День жіночої емансипації: що це таке та чи важливо для України
Чи є рівність?
Сьогодні у світі відзначають день жіночої емансипації, тобто зрівняння у правах з чоловіками. Чи актуально говорити про це у сучасному суспільстві? Звісно ж! Хоча в цивілізованому світі жінки теоретично рівні у правах з чоловіками, на практиці це досі виглядає по-іншому…
До Дня емансипації жінок або ж Дня емансипе поговоримо про ситуацію у світі і в Україні.
Є дві версії, чому День емансипації жінок відзначають саме сьогодні.
За однією: день приурочений спаленню у 1431 році Жанни д'Арк, селянської дівчини з Франції, яка взялася рятувати країну від англійського панування наприкінці Столітньої війни. Спочатку діяльність юної дівчини-полководця призводила до значних успіхів. Але пізніше Жанна зазнала кількох невдач. У підсумку її схопили союзники англійців - бургундці і спалили на вогнищі… При цьому дівчину звинувачували у відьомстві та носінні чоловічого одягу.
За іншою версією, День емансипе приурочений до подій у 1932 році в Німеччині. Тут прийняли "Закон про юридичне становище жінок-чиновників".
Згідно з даними Heinrich-Böll-Stiftung, загальна ситуація у світі навіть зараз є доволі сумною. Жінки часто працюють нарівні з чоловіками, але платять їм за це менше. Жінкам важче отримати керівні посади, у тому числі й пробитися до державної влади, навіть на регіональному рівні. Крім того, у більшості країн світу досі вважається, що хатні справи та виховання дітей – обов’язок жінки, не залежно від того працює вона чи ні.
Права жінок
Жінкам доводиться докладати значно більше зусиль, щоб досягнути успіху
Кілька шокуючих цифр:
у жінок зарплата на 15-50% менша ніж у чоловіків за ту ж роботу;
лише 1% власності у світі належить жінкам;
під час кризових ситуації удвічі більша імовірність, що звільнять жінку, а не чоловіка;
війна, рак і й аварії забирають менше жіночих життів, ніж домашнє насилля.
Домашнє насилля в Україні
Щодня, в українську поліцію надходить приблизно 350 звернень щодо домашнього насильства. У 70-80% випадків жертви – жінки. І це лише у тих випадках, коли постраждалі звертаються до правоохоронних органів. А це всього 10-15% жертв.
25% жінок в Україні вважають нормальним побиття жінки при певних обставинах! А 13% хоча б раз у житті стикалися з фізичним чи сексуальним насиллям з боку партнера. За даними ООН, щорічно від домашнього насилля страждає понад мільйон українок.
У дівчаток з дитинства виховують думку, що вони слабкі. За традицією, молодих українок вчать слухатися чоловіка. У підсумку українські жінки часто роками терплять насилля і сприймають це як належне. Якщо побиття і зґвалтування більшість жінок в Україні визнають насиллям, то словесне приниження готові терпіти.
Права жінок
Більшість жінок не готові говорити про насилля
За даними Українського інституту соціальних досліджень:
56% українок вважають насиллям примус до сексу
49% жінок визнають насиллям побої
32% вважають, що приниження – це теж насилля
і лише 27% українських жінок впевнені, що образа – це теж форма насилля.
На жаль, таке ставлення до насилля стосується не лише самих жінок! Майже 40% правоохоронців, прокурорів, суддів вважають, що домашнє насилля – це особиста справа. А 60% роблять винною жертву!
Кожного року в Україні гине приблизно 600 людей через насильницькі дії партнерів! І це значно більше, ніж гине жінок у зоні АТО через війну. Але така ситуація не лише в Україні… За даними ВООЗ, майже 40% вбивств жінок у світі скоєні руками їхніх партнерів. Загалом по світу третина жінок визнає, що вони відчували на собі насилля з боку чоловіків. При чому, йдеться і про цілком цивілізовані країни. Так, 23% жительок Євросоюзу відповіли ствердно на питання про насилля з боку партнера.
Всього 10% з мільйона жінок, які страждають від насилля, готові про це говорити!
Нерівність на роботі
Навіть якщо жінка не страждає від насилля, її права все одно не є рівними до кінця. Хоча законодавчо жінки можуть займати будь-які посади (нещодавно скасовано перелік професій, які не можуть займати жінки), на практиці жінкам важче отримати бажану посаду. І їхні професійні якості тут не враховуються. Більше того, значна частина роботодавців нехтує законними правами жінки-матері.
Права жінок
Згідно з законом, декрет може взяти і матір, і батько
Права працюючих матерів
Жінкам надається відпустка тривалістю 70 днів до пологів і 56 після
У разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів – 70 після
Відпустка оплачується 100%, не залежно від трудового стажу!
До цієї відпустки можна приєднати свою основну відпустку
Відпустку для догляду за дитиною до 3 років також мають право взяти:
- тато
- бабуся
- дідусь
- інші родичі, які доглядають за дитиною
Жінки, які мають дітей, до 1,5 року мають право на перерву для годування дитини. Не рідше, ніж раз у 3 години та не менше 30 хв
Якщо вагітну чи маму маленької дитини не беруть на роботу – роботодавець має надати письмове пояснення. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовому порядку
Не можна звільняти:
- вагітних жінок
- жінок, які мають дітей віком до 3 років
- одиноких матерів дитини до 14 років або дитини-інваліда
Вагітних і матерів дітей до 3 років не можна залучати до праці
- у нічний час
- до надурочних робіт
- у вихідні дні
Додаткова відпустка на 10 днів надається:
- жінкам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років
- або дитину-інваліда
- або, які усиновили дитину
- одиноким матерям
Жінки у владі
Навіть у владі, яка б, по суті, і мала контролювати дотримання законів, гендерного балансу немає. Станом на зараз наша держава серед європейських країн має один з найнижчих показників кількості жінок у владі. І це стосується практично усіх рівнів.
Права жінок
Гендерні пропорції у владі в Україні – одні з найнижчих у Європі
Україна взяла зобов’язання перед ООН, що до 2015 року забезпечить гендерну рівність у владі у співвідношенні не менше ніж 30% на 70%. Зараз цей показник 12%. І це найвищий показник за історію незалежності. Раніше кількість жінок при владі не перевищувала 4-8%.
У середньому в Європі – цей показник на рівні 25%. В особливо розвинених країнах – близько 40%. Зрештою, однією з найвпливовіших політиків планети вже багато років є жінка – канцлер Німеччини Ангела Меркель. Керівником неймовірно важливої структури МФВ є ще одна жінка – Крістін Лагард.
Тим часом, в українській владі жінки досі у меншості.
У Верховній Раді – 12,5%
Кабмін – 12,5%
Голови міст обласного значення – 5,6%
Голови міст районного значення – 9,6%
Голови селищних рад – 19,3%
Голови сільрад – 32,1%
Як бачимо, у 2018 році гендерна пропорція, яку Україна зобов’язалася виконати перед ООН, діє лише на рівні сільрад. Де мізерні зарплати та практично жодних шансів на кар’єрне зростання.
Попри 21 століття, юридичну рівність, програми подолання гендерних стереотипів – проблема все ще є. Тож кожному варто переглянути своє ставлення для впровадження справжньої рівності.
