Степанецька громада
Канівський район, Черкаська область

Друга світова війна

                        Анотація

                                                  Людська любов загоїла всі рани –

                                                у селах спалених, в розтерзаних містах.

                                                Але ніхто тих ліків не дістане,

                                                що гоять вічні рани на серцях.

                                                Нема таких. Напевно і не треба,

                                                щоб не забути у щасливі дні:

                                                мільйони нас прийшли під чисте небо,

                                                мільйони залишились на війні.

 

      Війна… Скільки горя принесла вона! Скільки матерів втратили 

своїх синів і дочок, закохані - своїх коханих, а скільки стало вдів та 

сиріт.

      Майже 60 років відділяє нас від переможного 45-го, проте біль 

втрат назавжди залишиться в серцях тих, чиї рідні не повернулися з 

фронтів війни. Особливо боляче щемить серце тих матерів, чиї 

сини знайшли свій вічний спочинок далеко на чужині.

      Антифашистська боротьба на території України сприяла 

активізації опору в західноєвропейських країнах. До нього 

включались українці, які тікали з концтаборів. Там вони ставали 

активними учасниками антифашистського руху у Польщі, 

Югославії, Греції, Франції та Італії.

     Одним з таких бійців у складі французького руху Опору був 

колишній лейтенант Червоної Армії Василь Порик, який створив і 

очолив партизанський загін. Він став визнаним національним 

героєм Франції, посмертно був удостоєний звання Героя 

Радянського Союзу. Проте пліч –о- пліч з Василем Пориком на 

французькій землі воював ще один український хлопець, родом з с. 

Степанці на Канівщині. Це Олександр Петрович Ткаченко.

       Скінчилась війна, змовкли гармати, прийшов на українську 

землю мир і спокій. Та не було цього спокою в родині Ткаченків – 

 

їх син пропав безвісти на фронті Вітчизняної війни (із довідки 

відділу по персональному обліку втрат сержантів та солдатів 

Радянської Армії Міністерства Оборони Союзу СРСР). Тільки через 

20 літ мати дізналась про місце поховання свого сина. А скільки ще 

матерів знемагають від вічного питання: ”Чи не мій? ”І хочеться 

відповісти їм словами Б. Колодного із книги „ Троянди на граніті”: 

„Люди добрі. Ваші батьки, сини, брати не пропали безвісти! 

Людина не голка. Вони віддали життя як Олександр Петрович 

Ткаченко, як Василь Порик, як тисячі інших радянських патріотів у 

Австрії чи Болгарії, в Чехословаччині чи Польщі, в Югославії, в 

Німеччині чи у Франції, вони загинули за ваше щастя, за наше 

праведне діло. Пишайтесь ними”.

        Члени краєзнавчого гуртка спеціалізованої школи с. Степанці 

зібрали матеріал про свого односельця О. П. Ткаченка та написали 

роботу „Сержант О. П. Ткаченко із с. Степанець”. Написання роботи викликало живий інтерес учнів, адже мова йде про долю людини, яка довгий час вважалася пропавшою безвісти.

     Зусиллями гуртківців було зібрано та систематизовано матеріали,  пов’язані з життям та діяльністю О. П. Ткаченка: родинні фото, спогади      матері, односельців, архівні матеріали м. Аррас, де в документах про Другу Світову війну є відомості про О. П. Ткаченка. Їх передала школі вчителька Козак А. М., яка відвідала це місто та його архів в складі делегації міста Канева. Робота містить цікавий історичний та пізнавальний матеріал, а тому може бути використана як на уроках, так і в позакласних заходах.

    Гуртківці навчилися працювати з літературою, документами, періодикою, збирати та систематизувати історичний матеріал. Але головне, учні переконались, безіменних солдат не буває. Кожне встановлене ім’я, кожна встановлена доля – це окрема сторінка багатостраждальної історії українського народу. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     Список

       членів краєзнавчого гуртка, що брали участь в туристсько –               

       краєзнавчій експедиції „Краса і біль України” по напрямку   

       „Свята спадщина”

1. Тужик Жанна 1988р.н.             11 клас

2. Заїка Євген                                            1988р.н.             11 клас

3. Бовшик Віктор                                      1988р.н.             11 клас

4. Гуркало Віта                                          1988р.н.            11 клас

5. Черуха Ольга                                         1988р.н.             11 клас

6. Трофимчук Оксана                               1988р.н.             11 клас

7. Почтар Юлія 1989р.н.             9 клас

8. Школьна Людмила 1989р.н.             9 клас

9. Дорошенко Леся 1989р.н              9 клас

10. Щеневська Інна 1990р.н.             9 клас

11. Фурманенко Вадим 1989р.н. 9 клас

12. Почтар Інеса 1990р.н             9 клас